###Михайло Сікорський: "Роберто Карлос і Рауль – унікуми своєї справи" ###

Форвард Львівських Левів Михайло Сікорський розповів інформаційній службі клубу про те, як він зустрічатиме День Святого Валентина.

- За синьо-золотих ти вже давно виступаєш, свого часу грав за «Львів-2», який поєдинок протягом всього періоду виступів у галицькому клубі тобі найбільше сподобався?

- Мабуть, це виїзний матч у Чернівцях проти тамтешньої «Буковини». Це було, коли я грав у Другій лізі за другу команду городян. Тоді це західноукраїнське дербі завершилось бойової нічиєю 1-1. Люду на трибунах місцевого стадіону було багацько, десь сім чи вісім тисяч. Тієї гри я провів на полі сімдесят хвилин. Запам’ятався той матч неймовірною атмосферою, яка царювала під час футбольного поєдинку.

- Розкажи Михайле про свою футбольну кар’єру.

- Народився я на Самбірщині. Розпочав перші футбольні кроки в УФК Львова в спорт-інтернаті. Перші тренери це – Михайло Михайлович Писко й Михайло Кузміч Цимбрило. Згодом перебрався до ДЮФШ ФК «Княжа» Щасливе, а вже навчаючись у десятому класі, виступав за «Княжу» в Другій Національній лізі (група «А»), через рік «Княжа» підвищилась у ранзі й виборола путівку до Першої ліги, тому, будучи в 11-му класі, вже мав досвід виступів на такому високому професіональному рівні. Був також період коли я навчався в академії київського «Динамо». У 2009-му році мене запросили до «Львова» і я радо відкликнувся на цю пропозицію. Коли городяни виступали в Прем’єр лізі, грав за молодіжний склад.

- Чому вирішив стати футболістом чи, можливо, мріяв у дитинстві стати кимось іншим?

- Ловлю себе на думці, що вже у сім рочків захоплювався цим видом спорту. Дивився по телебаченню футбольні матчі, цікаві передачі про відомих гравців. Моїм взірцем для наслідування був Андрій Шевченко. Потім бігав у дворі з хлопчаками аж допоки не запросили мене в спортивну школу.

- За які команди вболівав у дитинстві?

- Київське «Динамо», бо представляло Україну за кордоном, також захоплювався «Міланом», бо подобається технічний та жорсткий футбол, який демонструють червоно-чорні, а ще симпатизував мадридському «Реалу», оскільки ця команда цікава своїм зірковим складом, а такі гравці як Роберто Карлос і Рауль – унікуми своєї справи, вони можуть вирішити всю гру на 90+1-й хвилині матчу, а до того бути не помітними на футбольному полі.

- З ким із хлопців команди найбільше товаришуєш?

- Це – Вадим Жук і Володя Танчик. З ними знайомий ще з ДЮФШ ФК «Княжа», а з Танчиком взагалі півроку жив в одній кімнаті інтернату.

- Чи підтримуєш зв’язок із тими гравцями, що полишили «Львів»?

- Зідзвонююсь та спілкуюсь з Олегом Шептицьким, Віталіком Грицаєм, Назаром Мавровим і Віталієм Макаром. З останнім часто зустрічаємось.

- Вже не за горами свято усіх закоханих, маєш кого привітати?

- Так, маю дівчину. Святкуватимемо в домашній атмосфері при свічках і трояндах.

- У тебе є свій власний девіз?

- Щоб ось так девізу то не має, але по житті я крокую зі спортом, будучи завжди життєрадісним і веселим. Дуже люблю жарти й різноманітні кепкування.